Цей розділ пояснює, як загальновизнані права людини вплинули на законодавство Швеції, і детально описує конкретні права, гарантовані жінкам, дітям і групам меншин. Він також пояснює, як Швеція активно бореться з дискримінацією та злочинами на ґрунті ненависті.

Загальна декларація прав людини
Права людини ґрунтуються на фундаментальному принципі: всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Після закінчення Другої світової війни у 1945 році 51 країна об’єдналася і створила Організацію Об’єднаних Націй (ООН), щоб запобігти майбутнім війнам і захистити права кожної людини. У 1948 році ООН прийняла Загальну декларацію прав людини, яка складається з 30 статей.
У Декларації зазначено, що кожна людина має право на життя, вільне від насильства. До основних прав належать:
Право вільно висловлювати свої думки та ділитися ними з іншими.
Право на працю, відпочинок та оплачувану відпустку.
Право відвідувати школу та здобувати освіту.
Право тікати до іншої країни та шукати притулку, якщо ваше життя перебуває в небезпеці.
Право сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати жодної.
Право не піддаватися дискримінації за ознакою статі або кольору шкіри.
Право на громадянство (громадянство не може бути відібране без законних і вагомих причин).
Ставитися до когось гірше, ніж до інших, називається дискримінацією (diskriminering), і це є прямим порушенням прав людини. У Швеції діє суворий Закон про дискримінацію (Diskrimineringslagen), який забороняє дискримінацію за ознаками статі, віку, етнічного походження, релігії, сексуальної орієнтації або інвалідності.

Гендерна рівність (Jämställdhet)
Політика гендерної рівності Швеції спрямована на те, щоб жінки та чоловіки мали абсолютно однакові права, обов’язки та можливості впливати на суспільство і власне життя. Для досягнення цієї мети країна зосереджується на кількох сферах:
Політичне представництво: Політичні партії заохочуються висувати як чоловіків, так і жінок, щоб забезпечити рівне представництво в політиці.
Рівна оплата праці: Закони вимагають, щоб чоловіки і жінки отримували рівну оплату за рівну працю, за чим уважно стежать профспілки та державні органи.
Освіта: Школи повинні гарантувати, що всі учні, незалежно від статі, мають однакові можливості для особистого розвитку.
Відпустка по догляду за дитиною: Система соціального страхування дозволяє як матерям, так і батькам залишатися вдома з маленькими дітьми, і держава активно заохочує батьків ділити цю відпустку порівну.

Насильство за ознакою статі та утиски
Насильство в сім’ї та насильство “в ім’я честі” (hedersrelaterat våld) є серйозними злочинами у Швеції. Щодо сексуального насильства, у Швеції діє суворий “закон про згоду” (samtyckeslag), який вимагає, щоб будь-яка особа, яка вступає в статевий акт, переконалася, що інша особа бере в ньому участь добровільно, навіть якщо вони перебувають у шлюбі.
Насильство “в ім’я честі” виникає тоді, коли сім’я або група використовує фізичне насильство, психологічний тиск або погрози для контролю над поведінкою своїх членів. Це зачіпає не лише жінок і дівчат, але й хлопчиків, чоловіків та представників ЛГБТКІ. Дитячі шлюби (одруження у віці до 18 років) та примусові шлюби суворо заборонені. Шведське агентство з питань гендерної рівності (Jämställdhetsmyndigheten) координує зусилля на національному рівні для припинення таких утисків, а держава фінансує захищене житло та організації підтримки.

Закон про купівлю сексу (Sexköpslagen)
У Швеції купівля сексу є незаконною. Закон розроблено таким чином, що карається лише покупець сексу, а не особа, яка його продає. Це підкреслює позицію суспільства про те, що сексуальна експлуатація іншої людини за гроші є неприйнятною.

Права дитини (Barns rättigheter)
Конвенція ООН про права дитини створена для захисту прав дітей, і у 2020 році ця конвенція офіційно стала законом у Швеції.
Швеція була світовим піонером у сфері захисту дітей: у 1979 році вона стала найпершою країною у світі, яка повністю заборонила будь-які форми тілесних покарань (биття або ляпаси) дітей. Будь-яке насильство над дітьми, включаючи фізичне жорстоке поводження, психологічне насильство, сексуальне насильство та калічення жіночих статевих органів, суворо заборонено всюди, в тому числі вдома, і може призвести до тюремного ув’язнення.

Під час ухвалення рішень, що впливають на дітей, їхні голоси мають бути почуті. Наприклад, якщо батьки розлучаються і не можуть дійти згоди щодо того, з ким буде жити дитина, суд обов’язково запитає думку дитини. Комуни також повинні ставити інтереси дітей на перше місце при будівництві шкіл чи дитячих майданчиків. Батьки або опікуни несуть відповідальність за виховання дитини, і вони мають право отримувати підтримку від муніципалітету або системи охорони здоров’я для виконання цього обов’язку.

Права меншин (Minoriteters rättigheter)
Швеція надає особливий захист певним групам, які проживають у країні дуже довго і мають власні мови та культуру. Історично ці групи стикалися з дискримінацією. У 2000 році Швеція офіційно визнала п’ять національних меншин: євреї, роми, саами, шведські фіни та турнедальці. Вони мають право використовувати свої мови меншин (їдиш, романі чіб, саамська, фінська та меянкіелі) під час спілкування з державними органами, у дошкільних закладах та в будинках для літніх людей.

Саамський народ (Samer)
Саами визнані не лише національною меншиною, але й корінним народом (urfolk). Вони мають глибокий історичний зв’язок з Сапмі, величезною територією, що охоплює частини Швеції, Норвегії, Фінляндії та Росії. У Швеції саами мають власний виборний парламент Саамський парламент (Sametinget), який консультує з питань, пов’язаних з саамською мовою, культурою та ідентичністю. Члени саамських сіл також мають особливі права на випас північних оленів на визначених територіях.

Права ЛГБТКІ (Hbtqi-personer) ЛГБТКІ (шведською: hbtqi) це загальний термін для гомосексуальних, бісексуальних, трансгендерних, квір та інтерсекс-людей. У Швеції незаконно дискримінувати будь-кого на основі його сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності чи гендерного самовираження.
Право жити з тим, з ким ви хочете, і брати шлюб, захищене законом, і одностатеві шлюби є повністю законними. Гомосексуальність була декриміналізована у Швеції в 1944 році, одностатеві пари отримали право всиновлювати дітей у 2003 році, а Церква Швеції почала проводити вінчання одностатевих пар у 2009 році.

Права людей з інвалідністю
Люди з інвалідністю можуть стикатися з суспільними бар’єрами та дискримінацією. Спеціальні шведські закони існують для того, щоб захистити їх від дискримінації та забезпечити їм можливість брати участь у житті суспільства на рівних умовах.

Боротьба з дискримінацією
Омбудсмен з питань рівності (DO, Diskrimineringsombudsmannen) це державне агентство, яке стежить за дотриманням Закону про дискримінацію. Компаніям та організаціям незаконно ставитися до людей несправедливо на основі їхньої статі, релігії, віку, етнічного походження, інвалідності або сексуальної орієнтації. Робочі місця та школи зобов’язані вживати активних заходів для запобігання дискримінації.

Крім того, якщо людина скоює злочин проти когось саме через приналежність цієї особи до певної групи, це класифікується як злочин на ґрунті ненависті (hatbrott) і тягне за собою більш суворе покарання.