Цей розділ пояснює, як політична влада розподіляється між державою, регіонами та муніципалітетами (комунами). Громадяни обирають політиків, які ухвалюють закони та бюджети, а державні органи (відомства) втілюють ці рішення на практиці.

Управління на різних рівнях
Політична відповідальність у Швеції поділяється на три рівні: національний рівень (держава), регіональний рівень (регіони) та місцевий рівень (комуни). Крім того, на управління Швецією впливають правила та рішення Європейського Союзу (ЄС).

Держава (Staten)
Національний державний апарат складається з парламенту (Риксдагу), уряду (regeringen), різноманітних державних відомств та судової системи. Швеція є парламентською представницькою демократією. У цій системі громадяни голосують на загальних виборах, щоб обрати своїх представників до парламенту. Потім парламент отримує повноваження ухвалювати закони та затверджувати національний бюджет.
Риксдаг складається з 349 депутатів, яких обирають строком на чотири роки. Ці представники належать до різних політичних партій і представляють різні географічні регіони країни. Їхні головні обов’язки ухвалення законів і визначення того, як розподілятимуться державні кошти. Парламент обирає прем’єр-міністра (statsminister), якому потім доручається призначити міністрів і сформувати уряд.
Щоосені уряд подає до парламенту свій фінансовий план, відомий як проєкт бюджету (budgetproposition). Цей документ визначає очікувані доходи держави, витрати та політичні пріоритети чинної адміністрації.

Політичні партії, які не формують уряд і не підтримують його, діють як опозиція. Роль опозиції полягає в тому, щоб перевірять діяльність уряду та пропонувати альтернативні політичні напрямки. Урядові та опозиційні партії обговорюють ці різноманітні пропозиції перед тим, як депутати парламенту віддадуть свої остаточні голоси.

Державні органи (Myndigheter)
Уряд керує країною через численні державні органи та відомства, яких налічується кілька сотень. Серед ключових прикладів Служба зайнятості (Arbetsförmedlingen), Каса соціального страхування (Försäkringskassan), Міграційне агентство (Migrationsverket), Поліція (Polismyndigheten) та Податкова служба (Skatteverket). Наприклад, якщо громадянин подає заяву на отримання допомоги по догляду за дитиною, саме Каса соціального страхування (Försäkringskassan) відповідає за розгляд і прийняття рішення щодо цієї заяви.
Ці органи влади повинні суворо діяти відповідно до закону та виконувати прямі вказівки, видані урядом. Для забезпечення належної поведінки незалежні контролюючі органи, такі як Парламентський омбудсмен (JO) та Канцлер юстиції (JK), регулярно перевіряють ці відомства.

Регіони та комуни
Швеція адміністративно поділена на 21 регіон. Ними керують місцеві політики, яких мешканці обирають під час регіональних виборів, а ключові рішення ухвалюються в рамках регіональної ради (regionfullmäktige). Основна відповідальність регіонів нагляд за державною охороною здоров’я та медичними послугами. Регіони також координують системи громадського транспорту, включаючи автобуси, трамваї та метро, а також управляють регіональними музеями.

Обов’язки комун (муніципалітетів)
Країна також поділяється на 290 місцевих комун. Найбільшою є столиця, Стокгольм, де проживає майже один мільйон мешканців, а найменшою Доротея в лені Вестерботтен з населенням менше 3000 осіб.
Комунами керують місцеві ради (kommunfullmäktige), обрані громадою. Більшість муніципальних політиків є непрофесійними представниками, які зберігають свою звичайну денну роботу і виконують політичні обов’язки у вільний час. Місцева рада призначає спеціалізовані комітети (nämnder) для управління конкретними державними секторами, наприклад, комітет з питань освіти для місцевих шкіл або комітет з питань культури для публічних бібліотек.
Комуни контролюють державні послуги, які безпосередньо впливають на повсякденне життя мешканців. До їхніх обов’язків входить водопостачання та каналізація, послуги для літніх людей та дітей, прибирання снігу взимку, утримання парків та освіта для дорослих. Через ці прямі обов’язки муніципальні рішення часто впливають на повсякденне життя людини швидше, ніж рішення, прийняті національним парламентом.

Державний устрій Швеції
Швеція є конституційною монархією (konstitutionell monarki). Ця конституційна система означає, що главою держави є монарх (король або королева), який не має жодної офіційної політичної влади. Монарх служить виключно формальним символом нації, здійснюючи офіційні державні візити за кордон і вітаючи іноземних глав держав, які відвідують Швецію.

Правлячим монархом Швеції є король Карл XVI Густав. Його первісток, Вікторія, є кронпринцесою і наступною в черзі на престол, за нею йде її старша донька, принцеса Естель.