Цей розділ розповідає про традиційні свята у Швеції. Традиції це спосіб для людей святкувати разом і відзначати важливі моменти року. Однак традиції також змінюються разом із розвитком суспільства.
Багато традицій у Швеції мають коріння в християнській релігії або навіть у давніших часах. Інші пов’язані з важливими подіями шведської історії. Традиції сприяють культурній єдності, але сьогодні багато людей святкують християнські свята по-новому, без прив’язки до релігійної віри.

Деякі традиційні свята протягом року
Значна частина щорічних свят, таких як Різдво, Великдень та Трійця (П’ятидесятниця), походить із християнських традицій. Багато жителів Швеції сприймають ці традиції як важливу частину шведської культурної спадщини, навіть якщо самі не є віруючими. Зазвичай люди святкують різні свята разом із сім’єю та друзями. Багато з цих свят є офіційними вихідними днями, коли люди звільняються від роботи.

Новий рік (Nyår)
Новий рік (31 грудня) часто святкують вечірками та вечерями в колі друзів і родини. Як і в багатьох інших країнах світу, прихід нового року відзначають вночі святковими феєрверками.

Великдень (Påsk)
Великдень це християнське свято. Його відзначають у березні або квітні на згадку про смерть Ісуса у Страсну п’ятницю (långfredagen) та його воскресіння у Великодню неділю (påskdagen). У переддень Великодня (påskafton) заведено їсти яйця, баранину, лосося та оселедець. Також прийнято дарувати дітям цукерки у великодніх яйцях. Під час Великодня діти іноді перевдягаються у “великодніх відьом” (påskkärringar).

Вальпургієва ніч (Valborgsmässoafton)
30 квітня святкують Вальпургієву ніч, щоб привітати прихід весни. Ввечері розпалюють великі багаття (brasor). Біля вогнища часто співають традиційні весняні пісні. Іноді також виголошують промови на честь весни. Святкування Вальпургієвої ночі це дуже давня традиція.

Перше травня (Första maj)
1 травня відзначається міжнародний день робітників. У Швеції це також офіційний вихідний день. Цей день відзначає робітничий рух, організовуючи демонстрації, в яких беруть участь люди по всій країні. Представники профспілок, політичних партій та інших груп виступають із промовами, присвяченими соціальним та політичним питанням.

Національний день Швеції (Sveriges nationaldag)
6 червня відзначається Національний день Швеції. Цей день став офіційним вихідним завдяки рішенню парламенту у 2005 році. 6 червня 1523 року Густава Вазу обрали королем Швеції, що вважається початком незалежності шведської держави. Крім того, 6 червня 1809 року було прийнято нову форму правління (конституцію), яка змусила короля ділити владу з парламентом. У цей день піднімають прапори та виголошують промови. Багато комун також організовують спеціальні церемонії для привітання нових громадян Швеції.

Мідсоммар / Свято літнього сонцестояння (Midsommar) Святкування Мідсоммару пов’язане із зустріччю літа та світла. Переддень Мідсоммару (midsommarafton) завжди святкують у п’ятницю між 19 та 25 червня. У Швеції це стара традиція, що походить із дохристиянських часів. Багато людей влаштовують вечірки просто неба, плетуть вінки з квітів, танцюють, співають і грають навколо прикрашеного “травневого дерева” (midsommarstång). Типовою їжею є оселедець, молода картопля та полуниця.

День усіх святих (Alla helgons dag) День усіх святих це християнське свято. У цей день багато людей йдуть на цвинтар, щоб запалити свічки на могилах родичів і друзів, щоб згадати та вшанувати тих, хто помер. День усіх святих відзначається в суботу наприкінці жовтня або на початку листопада.

Адвент (Advent)
Адвент припадає на чотири неділі перед Різдвом (25 грудня). Слово “адвент” означає “пришестя” і традиційно було періодом підготовки до Різдва. У багатьох вдома є адвент-календар, і діти щодня відкривають по одному віконцю аж до Святвечора. У більшості домівок на вікнах вішають світлову адвент-зірку (adventsstjärna), а на столі ставлять спеціальний свічник із чотирма свічками (adventsljusstake). Кожної неділі до Різдва запалюють по одній новій свічці.

Люсія (Lucia)
У католицькі часи 13 грудня відзначали святу Люсію. У 19 столітті святкування Люсії набуло тієї форми, яку воно має сьогодні. Свято символізує поширення світла в найтемнішу пору року. У школах та багатьох інших місцях влаштовують ходу Люсії (luciatåg). Одна людина грає роль Люсії і носить на голові корону зі свічками, а інші учасники тримають свічки в руках. Вони співають спеціальні пісні про Люсію та Різдво. У цей день прийнято пригощати особливими шафрановими булочками (lussebullar).

Різдво (Jul)
Традиційно Різдво це християнське свято на честь народження Ісуса. У Швеції це велике сімейне свято. У Святвечір (julafton), 24 грудня, сім’ї збираються разом, щоб поспілкуватися, поїсти особливих різдвяних страв і обмінятися подарунками (julklappar). Багато хто ставить удома ялинку (gran) і прикрашає її гірляндами, кульками та мішурою. Деякі люди прокидаються рано вранці 25 грудня, щоб відвідати церковну службу (julotta). Водночас багато людей святкують Різдво просто як сімейне свято, без релігійного значення.

Нові традиції (Nya traditioner)
Коли люди переїжджають до інших країн, вони привозять із собою традиції та адаптують їх до нових місць і людей. Прикладами традицій, які прийшли до Швеції разом з іммігрантами, є Ід аль-Фітр (свято, що завершує місяць посту Рамадан), а також перський Новий рік (Навруз) і курдський Новий рік (Невроз), які святкують у дні весняного рівнодення 21 березня.